Minulý týždeň (3. až 5.júna 2013) navštívila Užhorod skupina slovenských spisovateľov. Okrem priateľských stretnutí so zakarpatskými kolegami, bolo cieľom návštevy aj uvedenie ukrajinského prekladu románu Zóna nadšenia, ktorý vydalo vydavateľstvo Timpani v Užhorode. Prinášame informáciu o tejto udalosti. Pre zaujímavosť - je v ukrajinskom jazyku:-)
...a ak by ste naozaj nerozumeli všetkému, pozrite si aspoň fotografie.

Словацькі письменники презентувалися в УжНУ, обласній бібліотеці та побували в арт-центрі Ілька (ФОТО)

Представницька група письменників зі Словаччини презентували в Ужгороді власну творчість та знайомилися з культурно-мистецьким життям міста.

Найперше вони побували на кафедрі словацької філології УжНУ та зустрілися зі студентами. Гості привезли багато власних книжок, туристичної та пізнавальної літератури про свою країну. Розповіли, зокрема, про гумористичний часопис «Коцурково», який взяв назву від однойменної п’єси Яна Халупки, котрий творив у добу словацького класицизму.

Кожен з гостей презентував свою творчість. А це Іван Яцканин – голова Спілки українських письменників Словаччини, Любош Юрік – письменник, журналіст, політолог, головний редактор журналу “Єврорепорт”; Йозеф Лейкерт – член міжнародного ПЕН-клубу, віце-голова Асоціації письменницьких організацій Словаччини, Мілан Стано – письменник, видавець, академічний художник; Любомир Олах – письменник і підприємець; Іван Сабо – письменник і журналіст; Рудольф Ферко – публіцист і кінооператор; Станіслав Бахледа – публіцист і музичний теоретик; Петер Рашла – письменник, видавець, мандрівник; Міхал Біганич – мер Старої Любовні, колишній генеральний консул Словаччини в Ужгороді.

Але найбільше уваги дісталося автору «Зони натхнення» Йозефу Банашу. А голова закарпатської організації Національної спілки письменників України Василь Густі зазначив, що нам треба вчитися такої солідарності, які виявили словацькі письменники. Вони приїхали до Ужгороду цілим десантом, щоб підтримати свого колегу. За справді невимушену емоційну презентацію гостям подякувала завкафедрою словацької філології, професор Світлана Пахомова.

Далі була зустріч з закарпатськими журналістами в прес-центрі «Закарпаття», а увечері подібна акція відбулася в обласній науковій універсальній бібліотеці ім.Ф.Потушняка. Привітали зібрання Генеральний консул Словаччини в м.Ужгород Янка Бур’янова та начальник обласного управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба.

Голова закарпатської організації Національної спілки письменників України Василь Густі, представляючи закордонних колег, запевнив, що їхній приїзд відбувся спонтанно. Це як у виграшній лотереї – збігаються і серія, і номер, так само, було обрано час та місце для презентації книги. Адже Закарпаття – сонячне сплетіння всієї Європи. Тому воно чутливе до всіх змін, які відбуваються зараз.

Словацькі письменники беруть якнайактивнішу участь у житті своєї країни. Але чи не найбільшою подію останнім часом став вихід у світ книги «Зона натхнення». Твір уже перекладено на 7 мов. Автор Йожеф Банош каже, що він намагався не очорнювати минуле і не виправдовувати його. Адже сьогодні у Словаччині про радянську добу беруться писати навіть тридцятирічні, які цього періоду просто не можуть знати. Та є ще й такий момент: зазвичай, хто тоді був у перших рядах боротьби, зараз теж на передньому фронті. Тому письменнику треба просто бути чесним перед фактами.

Згадуючи події празької весни, автор розповів про свої враження зсередини. Адже, як згадує Йозеф Міклошко – екс-віце-прем’єр ЧССР, а нині член парламенту Словаччини, вони тоді були зовсім юними. Та й серед радянських солдатів панувало сум’яття. Їм легше було б воювати з вйськами регулярної армії. А де тут ворог, коли навколо діти, звичайні люди? Крім того, всюди можна було наткнутися на написи: «Иван, иди домой!». «Господи, та звідки вони знають, що я Іван?» – дивувалися радянські вояки з такими іменами.

А от про перекладацьку роботу над книгою розповів голова Спілки українських письменників Словаччини, головний редактор журналів “Дукля” і “Веселка” Іван Яцканин. Директор ужгородського видавництва Timpani Ярослав Федишин каже, що це не вже не перша спільна робота із Іваном Яцканином. У видавництві побачило світ уже 6 видань у співпраці із українським письменником Словаччини. Натомість редактор Дмитро Федака звернув увагу на достовірність історичних моментів не такого далекого минулого. Як от те, що колищній президент України Віктор Ющенко дуже полюбляв спізнюватися на всілякі урочисті події.

А от завершився творчий день словацьких письменників у галереї Івана Ілька. Гості були вражені як сучасним мистецьким центром в Ужгороді, так і виставкою Тараса Табаки, яка цими днями експонується тут. Господар оселі – Іван Ілько – розповів про корифеїв закарпатського малярства, про світ власної творчості, яка глибоким корінням сягає в історію рідного народу.

В Ужгороді словацькі письменники розповіли про особливу «Зону натхнення»

«Зона натхнення» – це роман словацького письменника і дипломата, колишнього віце-президента Парламентської асамблеї НАТО Йозефа Банаша, який нещодавно побачив світ в українському перекладі. До цього моменту роман вже був перекладений польською, німецькою, словацькою мовами, опублікований в Індії. Нині ж книга, завдяки перекладачу – голові Спілки українських письменників Словаччини Івану Яцканину – «заговорила» й українською. Про неї й говорили сьогодні у прес-центрі «Закарпаття» під час масштабної прес-конференції за участі численної делегації у складі 12 словацьких та українських письменників, журналістів і публіцистів.

Представляв гостей голова Закарпатського обласного осередку Національної спілки письменників України Василь Густі. Відзначив, що такий "потужний десант" у кількості понад десяток знаних у світі словацьких майстрів пера для Закарпаття – подія непересічна. Розповів, що книга вже здобула широку популярність серед поціновувачів літератури у різних країнах світу, у березні цього року була презентована в Києві, нині ж дійшла і до закарпатського читача.

Роман «Зона натхнення» написаний на реальних подія, охоплює період історії з 1968 року – року вторгнення радянських військ до тодішньої Чехословаччини – до 2006 року, часів українського президентства Віктора Ющенка. Власне, 2005 роком книга і відкривається: як розповів автор роману Йозеф Банаш, фактично сюжет почав «внутрішньо вибудовуватись» в один з моментів спілкування із Президентом України Віктором Ющенком, коли автор прибув у Київ на зустріч у складі делегації Парламентських зборів НАТО. «Ми сиділи, спілкувались, а я згадував Київ взірця 1968 року... Тоді київська волейбольна команда мала їхати на змагання до Братислави, але вже за кілька місяців радянські війська ввійшли у Чехословаччину», – згадував Йозеф Банаш.

Тож і роман, який починається з подій інвазії Радянського Союзу в Чехословацьку республіку, представляє собою широке історичне полотно. Як зазначив автор, це – "перша книга про інвазію радянських військ у Чехословаччину 1968 року, яка написана з погляду тодішнього радянського військового. І, за відгуками читачів, написана вона дуже емоційно". За його словами, словацькими читачами свого часу «Зона натхнення» була визнана кращою книгою року. Велику популярність отримала у Німеччині, де була відзначена престижною літературною премією.

Роман є таким собі хитросплетінням років і подій, людських доль і життів. Згадується в книзі і Київ, і Закарпаття, зокрема, село Колодне на Іршавщині, яке Йозеф Банаш назвав під час презентації своєю «сердечною батьківщиною». Книга настільки «насичена» фактичними даними, так чітко відтворює історичні події, звичайно ж, із «нальотом» художності, що роман у своїй роботі подеколи використовують викладачі історії, зазначив автор.

І через оцю детальну, але художню, історичність, через велику кількість фактичних даних, кропіткою була і робота над перекладом книги українською, розповів голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин, який і здійснював переклад. «Мені довелось кілька разів роман перечитати, роблячи для себе примітки, адже треба було перенестись у ті реалії, зрозуміти, як, коли і що відбувалось: у книзі багато конкретних імен, побутових реалій. Наприклад, якщо йшлося про Чехословаччину або вже більш сучасну Словаччину, то це ще було нічого, але коли Йозеф пише про події тоді ще у Німецькій демократичній або Федеративній німецькій республіці, то подеколи доводилось віднаходити інформацію щодо тих чи інших подій у газетах, журналах», – розповів перекладач. І додав, що хоч переклад і не дався так легко, однак він намагався зробити все якнайкраще, «аби читач сприймав книгу, щоб, читаючи її, не тримав біля себе словника чи енциклопедію, відшуковуючи уточнення щодо якихось політиків чи партій».

Наразі, розповів директор ужгородського видавництва Timpani Ярослав Федишин, в якому й вийшла друком українською «Зона натхнення», роман можна придбати в будь-якому книжковому магазині області, є вона в доступі і в місцевих бібліотеках, встигла потрапити і на полиці львівських книгарень. Розповів, що пропозиція видати перекладний роман для нього була цікавою, адже «і сам з великим задоволенням книгу прочитав». За словами Ярослава Федишина, «Зона натхнення» поступово здобуває все нового читача. А враховуючи, що на майбутнє заплановано ще кілька презентацій, можна бути упевненими, що і українці за бажання зможуть поповнити свої книжкові колекції ще одним достойним екземпляром.

Zakarpattyaonline.net.ua